Ілюзія

Це не тінь,

Яка змінює обриси й образи,

Це не сон упізнаваний,

Де можливо спинити час,

В датах цифри міняючи.



Це ніколи не станеться,

Як слова будуть пахнути,

Наче сік апельсиновий

Чи гарячий в’язкий шоколад,

Що подразнює горло.



Це не спосіб мовчання,

Де тебе розуміють і так –

Без питань і пояснень.



Це не те перехрестя,

Де красується напис:

«Ліворуч підеш – пожалкуєш,

праворуч підеш – пожалкуєш»



Це просто дорога,

Де втома підставить плече

І

Однаково хто,

Чому,

Де

(Бо не хочеш померти самотня)

Являється голосом людським –

Природно і щиро

Тобі промовляє:

– Я поряд. Я тут.

მთარგმნელი: ოქსანა ლოზოვა

ნატო ინგოროყვა – © 2013. ყველა უფლება დაცულია.